IT-Blog #1. «E-citizen services» в Україні

Наталія ШевяховаUncategorizedLeave a Comment

В Україні лише лінивий не говорить про розвиток e-Government, про перехід на електронне урядування та використання можливостей ІТ для парламентських реформ. Створюються органи, виділяються гроші та підписуються закони, а прогнози про впровадження всього цього дуже різняться. Одні запевняють, що Україна не може стати електронною Естонією через те, реалії в яких розвивалася наша країна – це корупція і бюрократія. Тому мінімум ще років 10 треба для того аби e-Government почав діяти. У інших більш втішні прогнози, мовляв ще роки два і ми уже не побачимо бійок в парламенті, бо туди ніхто не буде приходити. Усе вирішуватиметься за допомогою електронного голосування, тощо.

І хоча існує і третя точка зору, яка губиться на фоні перших двох. Через те, звучить вона так, що нічого цього не буде і ніякі електронні зміни не допоможуть. Вона губиться не тому що песимістична. Українські ЗМІ так захопилися новиною про можливість та перспективу e-Government, що матеріали про електронне урядування виходили майже щодня. До цього підключився і громадський сектор, який жваво коментував загрози і можливості у соц. мережах. Таке активне обговорення показало справжній інтерес до цієї теми і вселило віру та надію у Державне агентство з питань електронного урядування України.

Серед українців є помилкова думка, що поки не створять і офіційно не впровадять e-Government, переносити адміністративну роботу у мережу – не можливо. Справді «е-citizen serviсеs» є частиною e-Government, але він лише частково залежить від впровадження е-парламенту. Є дві форми існування «е-citizen services» : громадський та державний сектор. Державний залежить від впровадження e-Government, наприклад перенесення усіх баз, архіву у мережу, видача довідок про користування земельною ділянкою, тощо. Отримати доступ до цих даних без державного нагляду фактично не можливо, тому робота ускладнюється. Але громадський сектор, який не потребує держави має зараз набагато більше можливостей. Більше того він показує, як саме треба працювати.

Зазвичай громадський «е-citizen services» – це специфічний контроль над державними органами. Наприклад індійський ресурс «I Paid a Bribe», де кожен охочий може поскаржитися у режимі он-лайн на хабар. Портал має таку популярність та авторитет, що до нього дослуховуються керівники багатьох державних установ. Огляд на «I Paid a Bribe», можна почитати тут.

В Україні почав діяти «Реєстр осіб, що підлягають люстрації», туди потрапляють посадовці, які мають бути люстровані згідно із законом «Про очищення влади». Це гарний приклад, того як ІТ допомагають контролювати і спостерігати за процесом люстрації.
Бюрократія та корупція – це ті дві головні проблеми, які має вирішити «е-citizen servious».
Українці добре використовують ІТ у сфері розваг. Проте прийшов час відкрити і нові можливості, які допоможуть громадянам.

Великою перевагою ІТ реформування місцевого сервісу є те, що ця ланка не потребує затвердження чи реєстрації у державних органах. Контролем займаються представники громадського сервісу, соціальні підприємці, або будь-хто, хто має бажання долучитися до ІТ-проектів.

Для того аби порівняти ІТ-досвід Європи, розповісти про цікаві ІТ-можливсті і перші спроби ІТ-реформування в Україні, а також надихнути і об’єднати спільноту, IT4REFORM, починає свою роботу.

1434317762(1)Якщо у вас є ідеї, пропозиції, побажання, своє бачення того як ІТ може допомогти у реформуванні, Ви можете писати нам на скриньку it4reform@gmail.com.

ІТ задля реформ.